ГЛОБАЛЬНІ АСПЕКТИ ЛОКАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ УКРАЇНИ


Олександр Макаренко, докт.фіз.-мат.наук, професор,
Інститут прикладного системного аналізу НТТУ „КПІ”

ГЛОБАЛЬНІ АСПЕКТИ ЛОКАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ УКРАЇНИ

Зараз Україна переживає важкий період, який, можливо, буде визначати її шлях на десятиріччя. Головними новими чинниками є Евромайдан, що виразив настрої дуже великої частини населення України, та військова агресія на Сході. Розмірковуючи над цим, можна прийти до деяких пропозицій із різних питань. Але при намірах запропонувати поточні поради виникає враження, що навіть для тактичних завдань вже зараз треба виходити із загального розуміння поточної ситуації і загальних питань побудови майбутнього України та бажаного для всіх функціонування держави. В першу чергу це зумовлено тим, що в Україні занедбана аналітична робота як загалом, так і стосовно конкретних проблем і в царині функціонування держави накопичилась дуже велика кількість викликів і нерозглянутих задач. В той же час ці питання дуже складні, вимагають наполегливої роботи, інтересу груп політиків, вивчення та врахування реакції суспільства та формування пропозицій з цих питань. Тому запропоновані тут матеріали є лише переліком питань, і то далеко не повним. Але, повторюючи ще раз, здається, що навіть розуміння наявності таких питань може допомогти в прийнятті рішень у нашій непростій ситуації.

I. ДОВГОТЕРМІНОВІ ГЛОБАЛЬНІ ЦІЛІ
I.1 Розвиток громадянського суспільства
I.2 Створення систем державного керування з мінімальним рівнем корупції, в тому числі здійсненням демонополізації
I.3 Фінанси
I.4 Земля (які відношення власності є прийнятними)
I.5 Екологія та охорона природи
I.6 Транспорт та інфраструктура, вирішення питання власності
I.7 Енергетика
I.8 Будівництво житла
I.9 Життя села – як підняти стандарти життя та забезпечити перспективи відтворення та життеві перспективи молоді, в тому числі стосовно карʼєри в містах
I.10 Пенсійна система – її безпека, стабільність та забезпечення стандартів
I.11 Зменшення безробіття та соціальний захист безробітних
I.12 Медицина
I.13 Наука та освіта
I.14 Міжнародні відносини
I.15 Забезпечення своєчасних змін поколінь у керівному складі
I.16 Мафія та кріміналітет
I.17 Військові аспекти
I.18 Економіка
I.19 Майбутнє регіонів України
I.20 Національне питання
II СЕРЕДНЬОТЕРМІНОВІ ЦІЛІ
Серед таких цілей є окремо значущі, але головною метою має бути вирішення довготермінових задач.
III ЛОКАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВИХ ЦІЛЕЙ
IV ПОТОЧНІ ТЕРМІНОВІ ЗАДАЧІ

СТРАТЕГІЧНІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Наведений список питань і проблем неможливо вирішити поодинці жодному колективу дослідників і вимагає залучення експертів, політиків, наукової громадськості, представників бізнесу тощо, звичайно, з урахуванням думок, побажань і реакції по можливості різних верств суспільства. Однак без загального стрижня концепції та широкого системного міждисциплінарного підходу пропозиції окремих груп (до того ж часто протилежні) неминуче перетворяться на фрагментарну мозаїку ідей та пропозицій. Автор пропонує «скелет» концепції (концепційй) стратегічного розвитку України, до якого можна долучати окремі пропозиції або ж програми розвитку галузей народного господарства, сегментів суспільства, регіонів і т.п.

Глобальні сценарії світового розвитку
У цьому підпункті наведемо можливі варіанти сценаріїв світової еволюції, грунтуючись на огляді того, що існує в світових дослідженнях із глобалістики, світ-системного аналізу, геополітики, геоекономіки, міжнародних відносин, етногенезу, соціальної психології, сталого розвитку, політології, філософії, історії, дослідженнях з глобальних змін клімату, а також у глобальних моделях суспільства, запропонованих самим автором. Деталі оглядів і концепцій наведені в більш повних виданнях (див. список літератури), а в даній короткій статті пропонуємо лише найдоречніші, загальновизнані сценарії.
Насамперед зазначимо деякі глобальні сценарії. Ось приблизно те, що пропонується Національною Розвідувальною Радою США у прогнозах до 2025 і потім до 2050 років (все це до ситуації 2014 р.): I.1 Світ без Заходу; I.2 «Жовтневий сюрприз» – екологічна катастрофа; I.3 «Руйнування БРІКу» – конфлікт між Індією і Китаєм через доступ до життєво важливих ресурсів; I.4 «Політика не завжди локальна», коли різні недержавні структури об’єднуються, щоб розробити міжнародну програму з питань навколишнього середовища і обрати Генсека ООН. Всі вони, хоч і спираються на певні тенденції сучасності, виглядають недостатньо реальними».
Також «американські аналітики вважають, що: а) найближчим часом політикам і громадськості доведеться справлятися зі зростаючим попитом на багатостороннє співробітництво, б) нинішні тенденції ведуть до виникнення в наступні 15-20 років фрагментованого і повного протиріч світу, в) багатополярність і безперспективність – основні риси майбутньої системи.
Важливою конструкцією сценаріїв є порівняння сучасного шляху розвитку – економічного ( А ) з прагненням до індивідуальної економічної вигоди та шляхи сталого розвитку світу (Б), коли беруться до уваги потреби прийдешніх поколінь.
Окремі блоки різних сценаріїв складають дослідження з 1) глобальної зміни клімату, 2) глобальної економіки, 3) прогнози забезпеченості харчуванням, 4) демографія, 5) прогнози в галузі енергетики та багато інших.
Якщо опуститися з глобальних рівнів, то дуже багато держав у світі займаються прогнозуванням регіонального та локального масштабів, а отримані результати можуть бути корисними для нашої країни і повинні бути враховані при побудові програм розвитку України.

СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМ В УКРАЇНІ
Окрім створення сценарного аналізу можливих варіантів реформування і кінцевих їх цілей дуже важливу роль також відіграє і можливість реальної реалізації сценаріїв (нехай з вигляду навіть найкращих ). По-перше, слід ретельно продумувати покроково плани реалізації сценаріїв, темпи їх проведення, масштаби, критерії оцінки успішності і завершеності етапів, планування організації та самоорганізації процесів. Досвід успішних і неуспішних реформ дає як історія України, так і світова історія. Зауважимо, що в процесі реформування можна зруйнувати необережними діями тендітну тканину соціальних конструкцій. Один з негативних прикладів – розпад цивілізаційних структур після великих повеней в сучасних США в Нью-Орлеані , коли на декілька днів зникла влада і всі соціальні структури .
Хоча наведені вище проблеми вимагають великого часу та зусиль, можна нагадати про деякі важливі аспекти та можливі пропозиції з їх розвʼязку вже зараз (детальніше ці та інші питання висвітлені в окремих публікаціях).
1. Оборонна проблематика
З огляду сучасного стану ЗСУ потрібне стратегічне планування операцій, як з точки зору операційних досліджень, так і системного аналізу та логістики. Потрібна розробка залучення до мобілізаційної готовності всього населення, причому більшості без призову до армії (тобто створення структур та мереж для підготовки без відриву від виробництва – частково залучаючи досвід інших країн, особливо Швейцарії). Особливої уваги потребує швидке переведення промисловості на оборонні рейки та планування заздалегідь конверсії після закінчення війни.
2. Проблема залучення спеціалістів, експертів та радників
Назрілі проблеми реформування всіх сфер функціонування України потребує суттєвих змін на всіх рівнях. Але, як вчать соціальна психологія та теорія конфліктів, дуже важко, або майже неможливо провести принципове реформування без потужних команд реформаторів з новим мисленням. Це означає, що потрібна зміна керівників середньої та вищої ланки керівництва, довгорічних радників, експертів і т. п. Одна законна можливість зробити це – відставка за віком. Другий шлях – застосування законів про люстрацію. І третя можливість – виконання законів про корупційну діяльність. Але потрібні спеціальні умови і обережність стосовно освіти та науки (мається на увазі викладачі та науковці, які все ще працюють і підтримують стандарти високого рівня ще радянських часів), бо, застосовуючи існуючі формальні показники, ми можемо втратити і освіту, і науку (і майбутне).
3. Наука та освіта
Потрібно негайно визначити рівень нашої освіти й науки, але залучити до цього працюючих викладачів, науковців, а не тільки керівників, представників кабінету міністрів, журналістів, населення та студентів. Лише після цього можна планувати реформи освіти і науки з врахуванням різних сценаріїв розвитків (і потреб) України та світу.
4. Медичні аспекти
По-перше, треба звернути увагу на біологічну безпеку України, особливо враховуючи, що у військовий час та при досить відкритих кордонах ці питання занедбані. Також треба організаційно готуватись в державних масштабах до реабілітації та включення в суспільне життя воїнів, що повертаються із фронту.
Описані вище результати – це тільки перші кроки в реалізації потенційних можливостей, особливо в економіці та бізнесі. Проведенню подібних досліджень, їх компʼютерному забезпеченню і застосуванню до реальних завдань в даний час навчають в ННК „ІПСА” на вперше створеній в Україні спеціальності „Соціальна інформатика”.

Література:

1. Макаренко А.С. Системный анализ, формализация и моделирование устойчивого развития. Анализ, моделирование, управление. 1. Зб. наук. праць ІПСА, К.: Спрінт-сервіс, 2013, С.73-111.
2. Макаренко А. Про моделі глобальних соціоекономічних процесів // Доповіді Української Академії Наук, 1994, № 12, С.85-87.
3. Макаренко О.С. Системний аналіз і синергетика великих соціально – економічних систем. Матер. першої всеукр. наук. конф. „Синергетика: процеси самоорганізації технічних, технологічних та соціальних систем”, червень 2003 р., Житомир, С. 48-50.
4. Макаренко А.С. Модели общественных явлений и сценарные подходы в принятии решений. Системні дослідження та інформаційні технології, 2003, № 3, с. 127-142.