Реформа системи охорони здоровʼя – необхідні кроки


Руслан Добровольський, лікар загальної практики,
голова Київського осередку ГО „Суспільна служба України”

Реформа системи охорони здоровʼя – необхідні кроки

Перш за все треба прийняти на законодавчому рівні, що система охорони здоров’я, як і мережа розміщення медичних закладів є стратегічно важливим для забезпечення доступності першої медичної допомоги для населення України, особливо в умовах перманентної військової загрози.
По-друге. Передача територіальним органам влади прав на закриття закладів охорони здоров’я і виключення з системи координації МОЗ, як органу, який був відповідальний за медичну безпеку України, ставить під загрозу існування урегульованої система охорони здоров’я і вважаю є однією з протиконституційних та протизаконних дій Верховної Ради.
Більше того, зважаючи на значну корумпованість місцевої влади (а на жаль і не тільки місцевої), виникає загроза масової ліквідації медичних закладів, (під мотивацією оптимізації, реорганізації, вдосконалення, тощо.
Стаття 49 Конституції прямо забороняє скорочувати мережу медичних закладів, що практично означає Конституційну заборону на закриття медичних закладів.
Як приклад – навіть в столиці України, КМДА з порушенням Конституції та підзаконних актів закрила Амбулаторію сімейної медицини за адресою вул. Трьохсвятительська, 7.
Ні протести громадськості, ні тривалі судові справи не дали змогу громадськості відновити роботу медичного закладу.
По-третє. Має бути переглянута взагалі концепція системи охорони здоровʼя (ОЗ).
На даний час МОЗ, як і структурні підрозділи, більше займаються не охороною здоров’я, а процесом лікування та закупівлі виробів медичного призначення.
Розроблення системи оцінки не захворюваності, а саме рівня здоров’я, системи його підтримання, культивування має бути прерогативою роботи МОЗ.
По-четверте. Страхова медицина.
Тут перш за все треба урозуміти, що страхова компанія – не є благодійний фонд. Це звичайне підприємство, яке належить тому чи іншому олігарху, ціллю якого є отримання прибутку. В теперішній системі корумпованої влади та медицини – надприбутків. Передача медицини на відкуп страховим компаніям – це один з напрямків корупційної діяльності чиновників від МОЗ. Тобто визнання, що організація ОЗ (яку власне МОЗ організовує, реорганізовує, реформує і на все це активно витрачає бюджетні, тобто наші з Вами кошти) є на даний час неефективною, і пропагування передачі її в приватні руки, які в подальшому будуть мати з цього прибуток (і це вважається „державницькою” політикою) говорить про критичну неефективність роботи МОЗ і цілеспрямовану дискредитацію його роботи і самого значення МОЗ.
Повертаючись до діяльності страхової компанії, як додаткового гравця на полі медичного забезпечення населення, ми бачимо, що це тягне за собою включення значної частини видатків на регламентацію діяльності медичного закладу та медперсоналу, а також юридичне забезпечення всіх сторін їхньої діяльності. Власне високі видатки на страхову систему, яка з часом підпала під залежність від фармацевтичних монополій та юридичного забезпечення, зумовили потребу перегляду медичної доктрини в США. І це при тому, що видатки на ОЗ в них на кілька порядків вищі від наших.
На моє бачення, вірні кроки були зроблені в напрямку повернення інституту сімейного лікаря, як особи, яка персонально відповідає за здоров’я громади. Принциповою помилкою (чи закладеним підводним каменем), була підпорядкованість його діяльності не пацієнтам, територіальній громаді, якій він надає медичну допомогу, а Міністерству охорони здоров’я. Повна підзвітність МОЗ віддаляє громаду від управління і контролю над забезпеченням здоров’я у громаді і ставить її в становище пасивного споживача медичних послуг.
Зважаючи на впровадження системи місцевого самоуправління, вважаю доцільним, щоб у своїй функціональній діяльності сімейний лікар підпорядковувався територіальній громаді, а функція Міністерства полягала в аудиті його роботи та розробці рекомендацій для органів місцевого самоуправління.
З бюджету територіальної громади буде формуватися мотиваційний фонд доплати медперсоналу за якість роботи. Також буде формуватися фонд, з якого на базі медичного закладу будуть організовуватись напрямки роботи, які не передбачені (базовими) видатками на рівні первинної допомоги (фізіотерапія, рефлексотерапія).
Тільки активне включення громади в систему охорони здоров’я як безпосередньо зацікавленого в підтриманні здоров’я учасника, дозволить сформувати об’єднане суспільство з ефективною роботою та фінансуванням системи охорони здоров’я.